№373, steamship "Savannah"
Добавлено: 02 авг 2024, 08:51"Paper Modeling" №373, steamship "Savannah", розробник - Віталій Мордухович, масштаб 1:200.
«Саванна» - американський парусно-паровий пакетбот-парусник, оснащений допоміжною паровою машиною з бортовими гребними колесами. Корабель був названий на честь американського міста Саванна у штаті Джорджія. Стала першим самохідним судном, що перетнуло Атлантичний океан. Будівництво було розпочато у 1818 році. Спочатку судно будувалося як чисто вітрильне (трищогловий корабель), але ще на стапелі капітан Мозес Роджерс (Moses Rogers) переконав майбутніх власників, "Скарборо і Айзекс" (Scarborough & Isaacs) із Саванни, оснастити його паровою машиною, заради престижу першого трансокеанського переходу. Оскільки парова машина "Савани" розглядалася лише як допоміжний двигун, гребні колеса були зроблені складними, а колісні кожухи з парусини на залізному каркасі. Гребні колеса складалися з нерухомих діаметральних спиць і розташованих по обидва боки радіальних ланцюгів, що утримуються в робочому положенні. Складна конструкція гребних коліс дозволяла уникнути опору руху та ризику пошкодження коліс хвилями, коли судно йшло лише під вітрилами. Запас палива становив 75 тонн вугілля та близько 90 кубометрів дров. Було передбачено місця для 32 пасажирів, виключно в каютах. За записами в судновому журналі, «приміщення для жінок зовсім окремо від місць чоловіків». Для обіду та відпочинку були три повністю обставлені салони.
Своє перше плавання корабель здійснив 28 березня 1819 року. Спочатку «Саванна» була поштовим судном, проте їй судилося назавжди увійти в історію піонером трансатлантичних пароплавних рейсів. Будівництво обійшлася близько 50 тис. доларів США. 22 серпня 1818 «Саванна» була спущена на воду. 24 травня 1819 о 05:00 парусно-паровий пакетбот знявся з якоря на рейді міста Саванна і попрямував через Атлантичний океан до міста Ліверпуль (Англія). Через 29 з половиною доби судно прибуло до пункту призначення, ставши по праву називатися першим пароплавом, що перетнув Атлантику. Майже три десятиліття після цього жоден збудований у США пароплав не перетинав Атлантику. Після повернення судна до рідного порту паровий двигун був демонтований (машинно-котельне відділення та паливо займали занадто багато місця на судні, роблячи його неекономічним, з урахуванням того, що парова машина розглядалася лише як допоміжний двигун) і, як парусник, «Саванна» аж до 1821 року ходила на лінії Нью-Йорк - Саванна. 5 листопада 1821 року «Саванна» зазнала аварію корабля біля острова Лонг-Айленд.
Цей журнал містить модель судна на 1819г.
Модель середнього рівня. Є двосторонній друк деталей і вітрил на тонкому папері. Є невеликий запас кольору. Текстова інструкція українською, польською, німецькою та англійською мовами.
До журналу доступні лазерне різання та вітрила
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
"Paper Modeling" №373, steamship "Savannah", разработчик - Виталий Мордухович, масштаб 1:200.
«Саванна» - американский парусно-паровой пакетбот-парусник, оснащённый вспомогательной паровой машиной с бортовыми гребными колёсами. Корабль был назван в честь американского города Саванна в штате Джорджия. Стала первым самоходным судном, пересёкшим Атлантический океан. Постройка была начата в 1818 году. Первоначально судно строилось как чисто парусное (трёхмачтовый корабль), но ещё на стапеле капитан Мозес Роджерс (Moses Rogers) убедил будущих владельцев, «Скарборо и Айзекс» (Scarborough & Isaacs) из Саванны, оснастить его паровой машиной, ради престижа первого трансокеанского перехода. Поскольку паровая машина "Саванны" рассматривалась только как вспомогательный двигатель, гребные колёса были сделаны складными, а колёсные кожухи из парусины на железном каркасе. Гребные колёса состояли из неподвижных диаметральных спиц и расположенных по обе стороны радиальных, удерживаемых в рабочем положении цепями. Складная конструкция гребных колёс позволяла избежать сопротивления движению и риска повреждения колёс волнами, когда судно шло только под парусами. Запас топлива составлял 75 тонн угля и около 90 кубометров дров. Были предусмотрены места для 32 пассажиров, исключительно в каютах. По записям в судовом журнале, «помещения для дам совершенно отдельно от мест мужчин». Для обеда и отдыха имелись три полностью обставленных салона.
Своё первое плавание корабль совершил 28 марта 1819 года. Первоначально «Саванна» была почтовым судном, однако ей было суждено навсегда войти в историю в качестве пионера трансатлантических пароходных рейсов. Постройка обошлась около 50 тыс. долларов США. 22 августа 1818 года «Саванна» была спущена на воду. 24 мая 1819 года в 05:00 парусно-паровой пакетбот снялся с якоря на рейде города Саванна и направился через Атлантический океан в город Ливерпуль (Англия). Через 29 с половиной суток судно прибыло в пункт назначения, став по праву называться первым пароходом, пересёкшим Атлантику. Почти три десятилетия после этого ни один построенный в США пароход не пересекал Атлантику. По возвращении судна в родной порт паровой двигатель был демонтирован (машинно-котельное отделение и топливо занимали слишком много места на судне, делая его неэкономичным, с учётом того, что паровая машина рассматривалась только как вспомогательный двигатель) и, уже как парусник, «Саванна» вплоть до 1821 года ходила на линии Нью-Йорк — Саванна. 5 ноября 1821 года «Саванна» потерпела кораблекрушение близ острова Лонг-Айленд.
Данный журнал содержит модель судна на 1819г.
Модель среднего уровня. Присутствует двусторонняя печать деталей и парусов на тонкой бумаге. Есть небольшой запас цвета. Текстовая инструкция на украинском, польском, немецком, английском языках.
К журналу доступны лазерная резка и паруса
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Обкладинка, інструкція, схеми/Обложка, инструкция, схемы:
Деталі на тонкому папері/Детали на тонкой бумаге:
Деталі на ватмані/Детали на ватмане:
«Саванна» - американський парусно-паровий пакетбот-парусник, оснащений допоміжною паровою машиною з бортовими гребними колесами. Корабель був названий на честь американського міста Саванна у штаті Джорджія. Стала першим самохідним судном, що перетнуло Атлантичний океан. Будівництво було розпочато у 1818 році. Спочатку судно будувалося як чисто вітрильне (трищогловий корабель), але ще на стапелі капітан Мозес Роджерс (Moses Rogers) переконав майбутніх власників, "Скарборо і Айзекс" (Scarborough & Isaacs) із Саванни, оснастити його паровою машиною, заради престижу першого трансокеанського переходу. Оскільки парова машина "Савани" розглядалася лише як допоміжний двигун, гребні колеса були зроблені складними, а колісні кожухи з парусини на залізному каркасі. Гребні колеса складалися з нерухомих діаметральних спиць і розташованих по обидва боки радіальних ланцюгів, що утримуються в робочому положенні. Складна конструкція гребних коліс дозволяла уникнути опору руху та ризику пошкодження коліс хвилями, коли судно йшло лише під вітрилами. Запас палива становив 75 тонн вугілля та близько 90 кубометрів дров. Було передбачено місця для 32 пасажирів, виключно в каютах. За записами в судновому журналі, «приміщення для жінок зовсім окремо від місць чоловіків». Для обіду та відпочинку були три повністю обставлені салони.
Своє перше плавання корабель здійснив 28 березня 1819 року. Спочатку «Саванна» була поштовим судном, проте їй судилося назавжди увійти в історію піонером трансатлантичних пароплавних рейсів. Будівництво обійшлася близько 50 тис. доларів США. 22 серпня 1818 «Саванна» була спущена на воду. 24 травня 1819 о 05:00 парусно-паровий пакетбот знявся з якоря на рейді міста Саванна і попрямував через Атлантичний океан до міста Ліверпуль (Англія). Через 29 з половиною доби судно прибуло до пункту призначення, ставши по праву називатися першим пароплавом, що перетнув Атлантику. Майже три десятиліття після цього жоден збудований у США пароплав не перетинав Атлантику. Після повернення судна до рідного порту паровий двигун був демонтований (машинно-котельне відділення та паливо займали занадто багато місця на судні, роблячи його неекономічним, з урахуванням того, що парова машина розглядалася лише як допоміжний двигун) і, як парусник, «Саванна» аж до 1821 року ходила на лінії Нью-Йорк - Саванна. 5 листопада 1821 року «Саванна» зазнала аварію корабля біля острова Лонг-Айленд.
Цей журнал містить модель судна на 1819г.
Модель середнього рівня. Є двосторонній друк деталей і вітрил на тонкому папері. Є невеликий запас кольору. Текстова інструкція українською, польською, німецькою та англійською мовами.
До журналу доступні лазерне різання та вітрила
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
"Paper Modeling" №373, steamship "Savannah", разработчик - Виталий Мордухович, масштаб 1:200.
«Саванна» - американский парусно-паровой пакетбот-парусник, оснащённый вспомогательной паровой машиной с бортовыми гребными колёсами. Корабль был назван в честь американского города Саванна в штате Джорджия. Стала первым самоходным судном, пересёкшим Атлантический океан. Постройка была начата в 1818 году. Первоначально судно строилось как чисто парусное (трёхмачтовый корабль), но ещё на стапеле капитан Мозес Роджерс (Moses Rogers) убедил будущих владельцев, «Скарборо и Айзекс» (Scarborough & Isaacs) из Саванны, оснастить его паровой машиной, ради престижа первого трансокеанского перехода. Поскольку паровая машина "Саванны" рассматривалась только как вспомогательный двигатель, гребные колёса были сделаны складными, а колёсные кожухи из парусины на железном каркасе. Гребные колёса состояли из неподвижных диаметральных спиц и расположенных по обе стороны радиальных, удерживаемых в рабочем положении цепями. Складная конструкция гребных колёс позволяла избежать сопротивления движению и риска повреждения колёс волнами, когда судно шло только под парусами. Запас топлива составлял 75 тонн угля и около 90 кубометров дров. Были предусмотрены места для 32 пассажиров, исключительно в каютах. По записям в судовом журнале, «помещения для дам совершенно отдельно от мест мужчин». Для обеда и отдыха имелись три полностью обставленных салона.
Своё первое плавание корабль совершил 28 марта 1819 года. Первоначально «Саванна» была почтовым судном, однако ей было суждено навсегда войти в историю в качестве пионера трансатлантических пароходных рейсов. Постройка обошлась около 50 тыс. долларов США. 22 августа 1818 года «Саванна» была спущена на воду. 24 мая 1819 года в 05:00 парусно-паровой пакетбот снялся с якоря на рейде города Саванна и направился через Атлантический океан в город Ливерпуль (Англия). Через 29 с половиной суток судно прибыло в пункт назначения, став по праву называться первым пароходом, пересёкшим Атлантику. Почти три десятилетия после этого ни один построенный в США пароход не пересекал Атлантику. По возвращении судна в родной порт паровой двигатель был демонтирован (машинно-котельное отделение и топливо занимали слишком много места на судне, делая его неэкономичным, с учётом того, что паровая машина рассматривалась только как вспомогательный двигатель) и, уже как парусник, «Саванна» вплоть до 1821 года ходила на линии Нью-Йорк — Саванна. 5 ноября 1821 года «Саванна» потерпела кораблекрушение близ острова Лонг-Айленд.
Данный журнал содержит модель судна на 1819г.
Модель среднего уровня. Присутствует двусторонняя печать деталей и парусов на тонкой бумаге. Есть небольшой запас цвета. Текстовая инструкция на украинском, польском, немецком, английском языках.
К журналу доступны лазерная резка и паруса
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Обкладинка, інструкція, схеми/Обложка, инструкция, схемы:
Деталі на тонкому папері/Детали на тонкой бумаге:
Деталі на ватмані/Детали на ватмане: